Програмісти чи програми коли машини замінять людей в українському ІТ?



Програмісти чи програми коли машини замінять людей в українському ІТ?

Костянтин Васюк. Виконавчий директор ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації

Эксклюзив газеты «ДЕЛО» Виконавчий директор ІТ Комітету ЄБА про майбутнє українських програмістів

Виконавчий директор ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації Костянтин Васюк поділився думками з Delo.UA на тему, чи зможуть машини замінити українських програмістів, і чи чекають галузь масові звільнення, як це відбулося в Індії.

На початку листопада українська бізнес-спільнота активно обговорювала ситуацію на ІТ-ринку Індії, а саме звільнення IT-фахівців у найбільших компаніях країни та заміну їх функціоналу машинним кодом. “Диванні” експерти української індустрії змальовували песимістичні сюжети майбутнього вітчизняної українського ІТ. До того ж, деякі видання підіграли їм і також представили матеріали по темі у негативному світлі, маніпулюючи фактами і нагнітаючи атмосферу як для майбутніх програмістів, так і тих, хто сьогодні працює в індустрії. Що ж насправді відбувається та чи існує аналогія між історіями індійської та української ІТ-галузі? У цьому питанні варто розібратись більш детально і без зайвих емоцій.

Як відбувся ІТ-бум в Індії?

З початком 2000-х Індія впевнено закріпилась на світовому ринку ІТ-послуг. Активний розвиток індійської індустрії інколи називають “новим технологічним чудом” тоді, як основа майбутнього росту була закладена ще у 80-х роках. Так, кількість навчальних закладів з інженерно-технічною спеціалізацією збільшилась з 246 на початку 90-х років до 1100 в середині 2000-х, а кількість випускників таких спеціальностей зросла у 7 разів.


Допоміг розвитку ІТ і вплив тренду “offshoring”, коли великі корпорації переносять своє виробництво, розробку і офіси в місця з вигідними умовами, дешевими кадрами і низькими податками. І саме Індія стала центром світового ІТ-офшорингу. Щороку індустрія інформаційних технологій та пов”язані з нею бізнеси генерують до $150 млрд експортної виручки. Завдяки ІТ близько 4 млн індійських громадян мають роботу: пишуть код, тестують софт, аналізують і вводять дані для іноземних компаній, виконуючи переважно прості і рутинні операції. Більш кваліфіковані кадри отримують роботу в офісах замовників в США, Великобританії, Австралії чи у тій же Саудівській Аравії.

Програмісти vsмашини: хто переможе в Індії?

У червні цього року у виданні New York Times з”явився матеріал про загрозу автоматизації для жителів Індії, зайнятих в розробці програмного забезпечення для іноземних компаній. За прогнозами McKinsey India, вже до цього вересня близько 2% індійських програмістів мали б залишитись без роботи, а до 2020 року вміння 50-70% ІТ-спеціалістів Індії стануть неактуальними і їх роботу замінять алгоритми.

Та схоже, що ці прогнози почали збуватися раніше. І вже наприкінці червня одна з найбільших ІТ-компаній Індії Infosys “вивільнила” 11 тисяч співробітників від монотонних задач завдяки автоматизації частини процесів. І це непоодинокий випадок на індійському ринку. Протягом усього року ІТ-гіганти великої сімки Індії продовжували “скидати баласт” з низько чи мало кваліфікованих кадрів. Чому ж тоді український ІТ-ринок разом з усіма експертами масово заговорив про це явище лише восени?

Нещодавно ми спілкувалися з одним із індійських програмістів з компанії Wipro, третьої за розміром виробництва програмного забезпечення в Індії. За словами співрозмовника в останні роки керівництво компанії неабияку увагу приділяє автоматизації ІТ-процесів. І щокварталу готує відповідні плани для кожного підрозділу. Тож, окрім створення програм чи ІТ-рішень для замовника, програмісти працюють і над інноваціями внутрішніх процесів, алгоритмів компанії, що є прямою загрозою їх майбутнього працевлаштування.

Чи замінять українських програмістів комп”ютером?

Індійську ІТ-модель часто порівнюють з українським ринком інформаційних технологій. Та насправді галузі мають різну природу розвитку. Так, українське ІТ виникло самостійно, без державних дотацій і втручання, тоді як Індія створила індустрію з нуля з застосуванням спеціальних державних програм і пільгових преференцій. Схожість двох ринків тільки в орієнтації на експорт. До того ж, українські ІТ-шники мають високу експертизу, нестандартний підхід до вирішення завдань та реалізують складні проекти, автоматизувати які у найближчій перспективі точно не вдасться.

За даними порталу DOU в Україні — до 30% займають Senior і Lead позиції, а 34% мають Middle рівень. А це говорить про високий рівень кваліфікації нашого ІТ-ринку.

В найближчі 10-12 років програмісти залишаться у переліку ТОП-професій, адже світ рухається у напрямку цифрових економік, діджиталізації життя і технологій у всьому. Однак і освіта, і ІТ-фахівці уже зараз мають слідкувати за тенденціями, вивчати та вміти працювати з такими новими напрямками, як Data Science, IoT, AІ, Big Data та іншими технологіями нового часу. Сьогодні в Україні можливе падіння попиту лише на низько кваліфікованих технічних фахівців або дотичних до індустрії спеціалістів. До прикладу, більшість компаній уже переходять на автоматизоване тестування ІТ-продукту, на використання ботів у пошуку потрібних кадрів чи автоматизації окремих бухгалтерських операцій.

Повертаючись до розмови з працівником Wipro. Один із підрозділів компанії займається підтримкою продукту, який створили саме українські ІТ-фахівці. За його словами, українські ІТ-спеціалісти мають гарну освіту, технологічне підґрунтя і постійно навчаються новому. Саме тому перевагою України над тією ж Індією є в першу чергу якість ІТ-кадрів.

За прогнозами IDC, до 2025 року обсяг глобальних даних складатиме 163 Зеттабайти (це трильйон гігабайтів), що у 10 разів більше від даних, згенерованих минулого року. Саме цей потік інформації потребуватиме нових знань, якості і фахівців нового рівня, у яких не так багато часу, щоб залишитися на передових позиціях індустрії. Та в українських ІТ-фахівців є усі шанси, щоб відхопити свій шмат світового ІТ-пирога.

І на завершення хочеться наголосити на майбутніх перспективах для української ІТ-індустрії і “жар-птиці”, яку, за словами президента, ми маємо схопити за хвіст. Зараз дуже важливо, щоб наміри та дії влади у прагненні підтримати ІТ-індустрію дійсно призвели до позитивних змін.







Оставьте комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.